среда, 4 сентября 2013 г.

НЕДОТОРКАНІ ( 2 серія)

Маріїнський палац.

Андрій Вікторович: Любі друзі, я зібрав вас по дуже важливому питанню. До нас їде...
Федір Вікторович: Хе...ревізор! Хи-и-и...
Джулія Володимирівна: У нас нове слово? Вам замість кросворда книжку продали?
Федір Вікторович: Между прочім, Тургенев - ето мой любімий пісатель. Так шо...
Андрій Вікторович: Припиніть. Любі друзі, давайте звернемося до історії...
Федір Вікторович: О-о-о...
Андрій Вікторович: ... Ще за часів Мазепи...
Федір Вікторович: ...Я би фільмец посмотрел...
Андрій Вікторович: ... та шо за часів Мазепи? Ще за часів Богдана Хмельницького...
Федір Вікторович (Юлії): Может кофєйку?
Андрій Вікторович: ... наша держава ніколи не зверталася за допомогою у міжнародний валютний фонд.
Федір Вікторович: Подождите! Шо значит "не зверталася"? А 4 міліарда доларов... в декабре?
Джулія Володимирівна: То не враховується. То був просто пробнічок.
Федір Вікторович: А, "то був просто пробнічок"! То єсть "потереть і понюхать". Токо нє всє понюхали, простіте.
Андрій Вікторович: ну припиніть будласка!
Джулія Володимирівна: Що ти чіпляєся?


Андрій Вікторович: Я хочу сказати вам ще раз: шо наша незалежність виборювалася у дуже запеклих боях...
Джулія Володимирівна: Андрій Вікторович, камер немає - може коротше?
Федір Вікторович: Да, побистрєє.
Андрій Вікторович: ну якщо коротше, то... до нас їде президент Міжнародного Валютного Фонду, який може надати нам кредит. І для цього на потрібно припинити ворожнечу і потиснути один одному руки.
Джулія Володимирівна: Шо для цього потрібно зробити?
Федір Вікторович: Вам же "ясно, прозоро" пояснили: потиснути ворожнечу! Для того щоби отримати кредит. Я не протів.
Андрій Вікторович: Я теж не проти.
Федір Вікторович: Ну, думаю, всё будєт хорошо.
Андрій Вікторович: Джулія Володимирівна...
Федір Вікторович: Да, зробіть хоть один обдуманий, тверезий вчинок в житті...
Андрій Вікторович: Ну шо це таке, ну?
Джулія Володимирівна: Ой, заспокойтеся. Я - професіоналка.  І перед камерами я зроблю все як потрібно.

Верховна Рада.

Митвин: Шановні депутати, нарешті до нас приїжджає президент Міжнародного Валютного Фонду. Я би попросив завтра прийти усіх пішки... і, якщо можна, вдягнітся будласка скромніше.
Богуславська: Ето ви своєму прем'єру скажитє! Ета ваша Джулія Владіміровна завтра прийдет с Кріворожстал'ю на шеє і в ушах по Укртелекому і в плат'є бог єго знаєт от кого...І вообще она вас єще взує...
Митвин: Ірма Германівна! А я вам, доречі, дозволяю взяти відпустку за свій рахунок.
Богуславська: Вихотіте такім образом опозіции рот заткнуть?
Митвин: Все! Ми вирішили це питання. Отже, друзі, завтра прилітає цей літак, не пам'ятаю о котрій годині...ну, не важливо... отже, шановні депутати, я вас дуже прошу навести порядок у своїй голові. І не тільки в голові, але і на своїх місцях, а то приїде людина, вибачте, а у вас "срач".
Богуславська: Очень, очень красіво!
Митвин: Свєта! У нас, доречі, йде засідання.
Свєта: А в мене, между прочім, тоже робочій день, да. Я і так разриваюсь между гардеробом і вашим залом засєданій.
Митвин: Спокійно панове...
Богуславська: Между прочім, она - народ і імеет право...
Митвин: ...це якесь непорозуміння. Зараз, одну хвилиночку. Свєточка, якщо хочете - ставайте, ми вас слухаємо.
Богуславська: Да, Свєта - народ, пусть скажет.
Свєта: Кароче, я прийшла до вас с конкретним вопросом: ви мене просили поубирать к приєзду... як оцього, антіхріста уже...
Митвин: Ну, президента Міжнародного Валютного Фонду...
Свєта: Ну я ж кажу - антіхріста.
Богуславська: Правільно, Свєта!
Митвин: Тіхо!
Свєта: Так от: убирать я не буду, убирайте самі.
Митвин: Стоп, Свєточка. Як це самі?
Свєта: А як хочете. Я вчора пока поубирала вашу сесійну залу -  так я ж чуть с ума не сошла. От скажіть, шо не можна под стеночкой хоть трохи йти до трибуни? От можна ж? Можна!
Митвин: Гаразд. Ми понад стєночкою будемо ходить. Далі що...
Свєта: Ну правільно! І вообще, скажіть, шо ви туда ходите? Ни одного закона прийнять не можете нормального, все мені топчете і топчете, сві ж по центру, впірёд, понімаєте...
Митвин: Ми зрозуміли, Свєточка: "понад стєночкою". Зрозуміли.
Свєта: І вообще, знаєте, в мене накопілось пару вопросов к вам. От, напрімер, Муфріч Іван Несторовіч.
Комуненко: Так!
Свєта: Дорогой ви мой человек! Я понімаю, конечно, шо ви бивший Міністр черезвичайних ситуаций, но мнє ваши черезвичайниє ситуациї абсолютно не нада.  От шо у вас со столом? Чого у вас весьб стол ліпкий, не одітрешь нічим просто?
Муфріч: Свєта, а шо я? Свєта, да я с Нового Года первий раз вообще пришел! Подтвєрдіте.
Богуславська: Да нормальний у нас стол, что тут...
Свєта: Конечно! Комуненко!
Комуненко: Что такое?
Свєта: Тоже вопросік лічного характєра...
Комуненко: Какой?
Свєта: Ваш Лєнін опять накакав.
Комуненко: Ненадо, ненадо...
Митвин: Чекайте, Свєта. Як "Лєнін"? Я щось не зрозумів, який "Лєнін"? Що це означає?
Свєта: Це вони свойого хомяка так назвали - "Лєнін".
Комуненко: Я папрашу! Значит, во первих, не "Лєнін", а "Іл'їч", а во-вторих, - єто не хомяк, а... морская свінка.
Свєта: Морская свінка! Ще лучше! Канешно, Свєте подложить свін'ю каждий может.
Комуненко: Ненадо!
Свєта: Да... Тягнишкіль!
Тягнишкіль: Шо, сонечко?
Свєта: Ну шо у вас там таке під столом тяжке, шо я його не можу сдвинуть с места шоб пропилісосіть хотя би?
Тягнишкіль: Серденько, ти туди не лазь! Там внизу залягає велика національна ідея, так шо не чіпай...
Свєта: Товарищ спікер!
Митвин: Що?
Свєта: А якби я росказала шо у вас там робиться, то це було б "вообще". Товаріщи, і шоколадки зліпшиєся, і попкон і окурки і всё шо хочешь... От як в Ілліча - так і тут.
Митвин: Так, свокійно, Свєточка. До чого тут я? Доречі, ви тут не поприбирали ще коли Цуценюк сидів. А я трішечки, більш-менш, навів порядок...
Свєта: Да канешно! Канешно, ага.
Митвин: Так, Петро Арсентійовичу, тут залишилося дещо. Заберіть, будласка.
Цуценюк: О1 "Політика для чайників", я її шукав.
Свєта: Так, короче, Петя. Зустрічайте свого Презідента МВФ самі. Мне оно не надо. Всьо.
Цуценюк: Слухайте, А воно мені шо, надо. Я взагалі колишній спікер.
Свєта: Спікер, може ви канешно і колишній, але гарант може і будущій, а? Подали свою кандідатуру на гарантські, да?...
Комуненко: Ах ти шельмец!
Тягнишкіль: А мовчав!
Свєта: Подали, подали...
Митвин: Тихше, панове, тихше...Шановні депутати: Гаразд! Раз кредит від Міжнародного Валютного Фонду нам конче потрібний, то вихід тільки один:...
Комуненко: Какой?
Митвин: Шановні депутати, я оголошую суботнік.

В буфеті.

Федор Вікторович: Ну шо там, рассказивай.
Муфріч: Федор Вікторович!
Федор Вікторович: Шо?
Муфріч: Вот последніє результати социологіческіх опросов...
Федор Вікторович: Ну?
Муфріч: Ваш рейтінг ощутіми упал...
Федор Вікторович: Куда?
Муфріч:... і сєйчас он...
Федор Вікторович: Как у Валерія Леонт'ева, штоль?
Муфріч: Мєньше.
Федор Вікторович: Как меньше? Єто получается как у "Грінджол"?
Муфріч: Гораздо мєньше.
Федор Вікторович: Подожді. Я не понял, он шо, как, не дай бог, у Андрєя Вікторовіча?
Муфріч: Єще мєньше.
Федор Вікторович: Та куда уже мєньше? Шо ти нєсєшь? То єсть ти хочешь сказать, шо мой рєйтінг как у.... как у Зіброва?
Муфріч: Ну пріблізітельно. В общєм сейчас ваш рейтінг: что-то среднєє между ГАІшніком і футбольшим суд'ёй.
Федор Вікторович: Ето бэспрэдэл.
Муфрыч: А єслі ви помніте,  у нас на носу вибори гаранта.
Федор Вікторович: Кого?
Муфріч: Ну, гаранта.
Федор Вікторович: А, і шо?
Муфріч: Значіт, основних кандідатов - трі.
Федор Вікторович: Ну?
Муфріч: Ви...
Федор Вікторович: Ну ето понятно.
Муфріч: ...Джулія Владіміровна....
Федор Вікторович: Ну ето, к сожалєнію, тоже понятно. Дальше...
Муфріч:...і Цуценюк.
Федор Вікторович: Как Цуценюк? А Андрєй Вікторовіч?
Муфріч: А чё Андрєй Вікторовіч? Ну я вас умоляю, ну какой із него кандідат?
Федор Вікторович: Отличний із него кандідат. Єго ж обойти - как два пальца об.... об асфальт.
Муфріч: Єто нє наша проблєма. На ша проблема сєйчас - ви.
Федор Вікторович: Подожді, Муфріч. Шо ти городішь.
Муфріч: Ну Федор Вікторович! Ви что, про МВФ забилі?
Федор Вікторович: Забил.
Муфріч: Для того, чтоби нам далі редіт, нам нужно чем-то удівіть презідента МВФ.
Федор Вікторович: Чем?
Муфріч: Ми уб'єм двух зайцев: ми повисім рєйтінг і удівім прєставітєля МВФ.
Федор Вікторович: Классно.
Муфріч: С завтрашнєго дня кардінально мєняем імідж.
Федор Вікторович: Зачем?
Муфріч: Так надо. Значіт мєняем походку...
Федор Вікторович: Согласен!
Муфріч: ...манєру одеваться...
Федор Вікторович: Согласен!
Муфріч: ...манеру говоріть, прічєску, музикальний вкус.
Федор Вікторович: Подожди, єто ж.... а сабвуфєр зачєм я ставіл в машину, ето ж...?
Муфріч: Мєняєм всё.
Федор Вікторович: Хорошо... ну , я надеюсь, пол ми хоть нє будєм мєнять?
Муфріч: Пока нєт. Но єслі в фінал вийтєтє ви і Джулія Владіміровна - нє ісключєно.
Федор Вікторович: Зашибісь!
Муфріч: Федор Вікторович! Ну я вас умоляю, когда ви в новом імідже появітесь пєрєд прєзідєнтом МВФ - вам нє будєт равних.
Федор Вікторович: Слушай! У мєня єсть сюрпріз! У мєня на плєче - татуіровочка. ВМФ! Ну там, русалкі, чайкі...морЕ, кораблі, НУ! Ето сюрпріз! Годітся?

Кабінет гаранта.

Цуценюк: Андрій Вікторвич, доброго дня.
Андрій Вікторвич: Добрий день, Петро Арсентійович.
Цуценюк: Слухайте, можна я в вас залишу речі? А то, знаєте, постійного місця робочого немає... ото микаюсь... е, дуже незручно.
Андрій Вікторвич: Ну добре, звичайно. ПОкладіть між трипільским веретеном та вуликом. Тільки ж дивіться обережно, не зачепіть бюст Мазепи.
Цуценюк: Так це Чайковський.
Андрій Вікторвич: Як Чайковський? Мені продали як Мазепу... А шо в тебе там в коробці?
Цуценюк: Татаке, особисті речі...
Андрій Вікторвич: А ну іди показуй.
Цуценюк: Шампунь, зубна щітка.
Андрій Вікторвич: Це шо, мочалка в тебе?
Цуценюк: Конституція.
Андрій Вікторвич: Конституція? Кхм! Пане Цуценюк!
Цуценюк: Так.
Андрій Вікторвич: Ви шо мене підсижуєте тут, га? Ти хочешь бути гарантом?
Цуценюк: Та хай бог милує, шо ви таке кажете? Чи може вам хтось на мене наговорив?
Андрій Вікторвич: Скажи будласка, ти читав книжку "Політика для чайників"?
Цуценюк: Так.
Андрій Вікторвич: 67-ма сторінка, третій абзац сверху. Що там написано?
Цуценюк: "В кожного політика має бути своя "фішка".
Андрій Вікторвич: От бачишь! Молодець! В тебе є "фішка"?
Цуценюк: Так!
Андрій Вікторвич: Яка?
Цуценюк: Я люблю Батьківщину.
Андрій Вікторвич: Кхм, Батьківщину люблять усі. А ти отак от умієшь робити (хитає рукою)?
Цуценюк: Як?
Андрій Вікторвич: Отак от! А отак от вмієшь робити (тягне манжети)? А отак з окулярами, щоб гарно, красиво було, вмієшь робити, га (вдягає, знімає окуляри)?... То який ти гарант? Іди вчись! Хє!...Петро Арсентійович!
Цуценюк: Так.
Андрій Вікторвич: Коробку забери.

Фойє парламенту.

Свєта: Хорошо. Міхаіл Владіміровіч!
Митвин: Що?
Свєта: Ну шо ви робите? Ну шо ви машете "туда-сюда", га? Ну можна подумать, ви ніколи не наблюдали як я це роблю. І не в уголок нада, а на совочок, ну... Ой, ну це ж канешо, це ж треба мозг включить, це ж не закони там принімать...
Федор Вікторович: Слушай, вот я поставіл словарь на ночь под подушку  і нічо нє запомніл. Я нє знаю как с етим...
Свєта: Федор Вікторович!
Федор Вікторович: Да.
Свєта: Ви!
Федор Вікторович: Я.
    "Он бил сином простого рабочєго
     І повєсть о нем очєно короткая:
     То і било у него, что волоси...
Муфріч: ...тємниє...
Федор Вікторович:             ...тємниє
     І глаза голубиє, кроткіє"
     Между прочім, друз'я мої, Сєрєга Єсєнін.
Свєта: Мєжду прочім, товаріщ Єсєнін, ви так на нашого Федора Вікторовича похожи.
Федор Вікторович: Ну так харашо!    
Тягнишкіль: Слухайте, може хто знає, може сьогодні які небудь бурі магнітні. Може протуберанці на Сонці прокинулись, може кінець світу взагалі, це ж треба, шоб людину отак по голові вдарило.
Федор Вікторович: Я щас кого-то...по голове.
Митвин: Федор Вікторович!
Федор Вікторович: Да?
Митвин: Хто ж це вас так?
Федор Вікторович: Нравітся? Мєжду прочім я тєпєрь так буду виглядєть всєгда.
Комуненко: Федор Вікторович, можєт шо случілось?
Федор Вікторович: Случілось, голубчіки... не могу я более. Ведь, вот єто вот оно моё, понімаєте. А нє таким как вот мєня сдєлала пресса ілі подейкують, шо я от такий вот в політиці, лібо по тєлєке показуют. Насправді, вот ано, натурально! Как говорітся: "Гоп-стоп, ти отказала в ласке мнє, Гоп-стоп, ти так любіла звон монєт, Тара-ра" ... Кхм!...Просітє за конфуз. Умєстнеє здєсь била б другая фраза:
             "Нє спрашивай зачєм унилой думой
              Срєди забав я часто омрачєн,
              Зачєм на всё под'ємлю взор угрюмий,
              Зачєм не міл мнє сладкой жизні сон..."
Муфріч: Федор Вікторович! Отлічно, Фіксіруєм, Завтра в етом образє пєрєд Прєзідєнтом МВФ.
Федор Вікторович: Подожді, а он учіл Єсєніна в школє, нє?... шоб я тут...
Свєта: Так, дорогіє мої, пєрпговорілі і до роботи...
Федор Вікторович: Пєрєговорілі.
Свєта: Товаріщ Єсєнін,...
Федор Вікторович: Да-да-да.
Свєта:... у нас суботнік...
Федор Вікторович: Ну, суботнік, єто, в прінципє, хорошо...
Свєта: От я так і знала! Я так всім і сказала, шо вам понравітся. І тому спіцально для вас - лучшеє заданіє, "Іксклюзів": помить туалєт!
Комуненко: Ха!
Федор Вікторович: Можєт лімончіка? Суботнік, говорітє? На, дєржи трость (Муфрічу)...Слишал шо сказалі - іді "лупашь".

Кабінєт прєм'єрки.

Джулія Володімирівна: (співає під носа) ... я ж його любіла....
мама Цуценюка: Джулія Владімировна! Визивалі?
Джулія Володімирівна:... вибачте, а...
мама Цуценюка: Я мама Пєті.
Джулія Володімирівна: Так, якого ше Петі? "Петі-Чупа-Чупса"? Петі Рошенка?
мама Цуценюка: Мєня зовут Надєжда Грігор'эвна.
Джулія Володімирівна: А-а! Ви - мама Петра Арсентійовича Цуценюка. Доброго дня, Надія Григорівна. Дуже дякую шо прийшли, я вже давно вас чекаю. Проходьте, будласка.
мама Цуценюка: Благодарю.
Джулія Володімирівна: Надія Григорівна. Я хотіла поговорити з вами про вашого сина, Петра Арсентійовича.
мама Цуценюка: Он что-то натворіл?
Джулія Володімирівна: Поки що ні. Але збирається. Надія Григорівна, а ви знаєте, що ваш син хоче видвинуть свою кандидатуру на пост гаранта.
мама Цуценюка: Мой Петруша? Да нєт, єтого нє может бить, ви... ви что-то пєпрпуталі. Ми с отцом Пєтєньку всегда воспітивалі в строгості, он прєкрасно знаєт, что обмаивать людєй нехорошо. Да какой он гарант!?
Джулія Володімирівна: Заспокойтесь. Надія Григорівна, ще ж нічого не трапилось.  Може вам водички?
мама Цуценюка: Ненадо.
Джулія Володімирівна: Просто Петро арсентійович зараз перебуває у дуже складному перехідному періоді. І нам треба з вами йому допомогти.
мама Цуценюка: Что надо делать?
Джулія Володімирівна: Останнім часом ваш син знаходиться в дуже поганій компанії. Він постійно чинить бійки з хлопцями з опозиції, під час перерви бігає з комуністами курити, на засіданнях постійно крутиться, відволікається. І ось результат: він хоче видвинути свою кандидатуру на пост гаранта.
мама Цуценюка: Да что я могу: он пріходіт домой поздно, нічєго мнє нє рассказиваєт...
Джулія Володімирівна: Я теж мати, я розумію як вам тяжко, та не дивлячись ні на що, треба відмовити його від участі в виборах. Ви просто подивіться на теперішнього гаранта і ви зрозумієте куди веде ця слизька доріжка.
мама Цуценюка: не волнуйтесь, я пріму мєри.

Кабінет гаранта.

Андрій Вікторович: Шо це, а-а-а... припудри мені носа...всьо-всьо-всьо, дякую... Можемо починати. Любі друзі! Всі ви прекрасно знаєте, що для того щов отримати другий транш від Міжнародного Валютного Фонду, нам потрібно вирішити проблему с будівництвом. Будівництво ж не будується, друзі. Людям, простим людям, ніде жити. А простим бізнесменам та депутатам ніде відпочивати. Не будується нових ресторанів, не будується нових нічних клубів. Але я не сижду склавши руки, друзі. І сьогодні у рамках моєї програми "Доступне житло для всіх" я з гордістю відкриваю новий готель. Готель для кішок та собак, який буде називатися "Мяв и гав". (Плескає в долоні)... І ще одна проблема... була. Мені весь час скаржилися БОМЖі на те, що коли вони ночують у парках на лавочках - їх за п'яти кусають собаки. Любі БОМЖі! Проблеми немає, вона вирішена. Сьогодні ви можете спокійно ночувати у парках на лавочках, бо ми вільна та демократична держава. Крапка. ...Барлогу позвіть до мене.

Фойє парламенту.

Комуненко: Мнє єтот суботнік... уже в пєчєнках сідіт. Когда, в конце концов, етот бардак закончится?
Тягнишкіль: Бардак... То не е бардак. Бардак робиться, я за перепрошенням,  в штабі Федора Вікторовича. Ви бачили що вони там з іміджом витворяють?
Комуненко: Ну? Ну что... ну... прикольно.
Тягнишкіль: Прикольно? З'явитися на зустріч до виборців в костюмі черепашки-ніндзя - то є прикольно. А прийти в будинок престарілих в костюмі той,... ну як його...
Комуненко: Что, Моисеев?
Тягнишкіль: Та нє... Казанова!
Комуненко: Ну.... он же говоріт, что хочет обхватіть всє слі насєлєнія. Ну то я, правда, тогда уже даже не знаю какой імідж он сегодня сєбє вибєрєт?
Тягнишкіль: У-у-у...
Федор Вікторовіч: Опа! Рок-н-рол, рєбята. Елвіс фореве. Так сказать, тєпєрь моя задача - заінтєрєсовать поколєниє 70-х.
Муфріч: Реакцию відітє?
Федор Вікторовіч: Віжу.
Муфріч: Федор Вікторовіч, увєряю вас с новим іміджем ваш рєйтінг вирастєт вдвоє. Пойдємтє...
Федор Вікторовіч: Во! Ну всё, пока... "Пырышки-пупырышки..." Слушай, а как насчєт костюма етого, ну, кажана, лєтучєй миши в смислє.
Мафріч: Ето Бетмен, на завтра.
Федор Вікторовіч: О! Я - Бетмен, а ти - Бобік. Пойдєм, так і здєлаем...
Комуненко: Я надєюсь, наша прем'єрка... нє будєт.... тожє мєнять імідж?
Тягнишкіль: А навіщо їй міняти імідж? Рейтинг у неї і так "Будь здоровий". І вона не піде на ці дешеві трюки...

Інтерв'ю.

Джулія Володимирівна: Любі мої. Дивлячись на мене, ви розумієте як все погано. І подивившись на мене це зрозуміє президент МВФ. Якщо в МВФ нам не дадуть черговий кредит - буде ще гірше. Буквально через декілька годин президент МВФ прилетить до нас в Батьківщину і винесе ухвалу про кредит. І ось в цей нелегкий для країни час дехто вже почав предвиборну гонку. Я не буду говорити конкретно хто, але одна людина з опозиції на ім'я Федір Вікторович, заради залучення голосів вирішила різко змінити імідж. Це дешевий політичний популізм. Я, звичайно, теж вирішила змінити імідж, але в мене це іде від серця. Щиро ваша Джулія Крейзі.

Курилка.

Вєра: Пётр арсент'євич!
Цуценюк: Так.
Вєра: Ваша мама пришла.
Цуценюк: Ой! Це... скажіть що я...в Брюсселі.
мама Цуценюка: Петруша, я не поняла, ти собрался врать собствєнной матері?
Цуценюк: Мама, доброго дня.
мама Цуценюка: Здравствуй, Петруша. Ти што, курішь?
Цуценюк: Хто, я? Та ні в якому разі! Шо ти  таке кажешь... Ось!
мама Цуценюка: Всё ясно, дєйствітєльно, ти нє курішь. Ти п'єшь одєколон.
Цуценюк: Як!
мама Цуценюка: Бєдний отец. Он будєт в шокє.
Цуценюк: Мама, я тебе прошу, не починай...
мама Цуценюка: Что "не насінай"? Долго мнє краснєть за тєбяя пєрєд Джулієй Владіміровной?
Цуценюк: Мама, ну я вже дорослий...
мама Цуценюка: Какой ти взрослий? Ігрушкамі балуєшься! Ти лучше би констітуцию почітал!
Цуценюк: Мама, Я її вже 100 разів читав, але в цій країні нею ніхто не користується...
мама Цуценюка: Пєтя, я нє посмотрю что ти спікер...
Цуценюк: Мамо, я вже колишній спікер.
мама Цуценюка: Что? Почєму ми с отцом обо всём узнаєм послєднімі. Значіт так! Лібо ти нємєдлєнно ідешь к Джулії Владіміровнє і говорішь, что снімаєшь свою кандідатуру с виборов гаранта, лібо ми с отцом забіраєм твоі докумєнти і пєрєводім тєбя в другой парламєнт! В другой странє! Ясно?
Цуценюк: Мама, документи не ....
Вєра: Петр Арсент'євич!
Цуценюк: К вам группа депутатов із Черногорії. Спрашивают, ви  вийдєтє?
мама Цуценюка: Он нє вийдєт! Пєтя наказан! Пусть дєпутати із Чєрногорії гулять ідут самі.

Фойє парламенту.

Журналіст: Ми знаходимся в приміщенні парламенту де за декілька хвилин виступить президент МВФ з промовою щодо надання чергового кредиту нашій країні.
Андрій Вікторович: Любі друзі. Я провів дуже нелегкі переговори стосовно надання кредиту нашій країні. І зараз я хотів би надати слово президенту Міжнародного Валютного Фонду, пану... як вас звати?... пану Президенту Міжнародного Валютного фонду.
Президент МВФ: Я прілєтєл потому, что по тєлєфону ваше правітєльство производіт впєчатлєниє адекватних людєй, сер'йозних політіков і профессіональних економістов. В результатє провєдєнних пєрєговоров ми прішлі к мнєнію что вам нужно дать...
Джулія Крейзі: Ці переговори були дуже складними, але завдяки цілодобовій роботі уряду та моєму новому іміджу ми отримали цей кредит.
Елвіс форєва: Якій уряд, пробачте? Я хтів би довести до вашого відома, шановні, шо саме завдяки опозиції, яка знайшла вагомі довади,так сказать, і все ж таки домовилася про кредит  і зробила це... Не потрібно мені дякувати... Дякую...
Андрій Вікторович: Та шо ви тут...влаштували? Що це за цирк? Дайте людині договорити.
Елвіс форєва: Пажалуйста...
Андрій Вікторович: Будьласка...
Президент МВФ: Кхм...в рєзультатє провєдєнних пєрєговоров ми прішлі к мнєнію, что вам нужно дать... шанс договоріться мєжду собой.
Елвіс форєва: Ей, я не понял... он шо, обідєлся... ілі шо?

Комментариев нет:

Отправить комментарий